ЦІКАВІ ФАКТИ

 Назва помідор походить (від італ. Pomo d'Oro) - золоте яблуко. Справжня назва була у ацтеків - томатль, французи переробили в фр. tomate (томат). Батьківщиною помідорів вважають територію Південної Америки. Тут їх вирощували індіанські племена інків та ацтеків, які називали їх «томатль», що означає «велика ягода». Ось звідки інша назва цього овочу – томат. Після іспанського завоювання Америки завойовники завезли помідор до Європи. Його було легко вирощувати в умовах середземноморського клімату. З Іспанії та Португалії томати потрапили до Франції. Палкі французи, мабуть, за яскраве забарвлення і форму, що нагадує серце, назвали ці плоди по-своєму: «яблуко любові», «любовні яблука». Італійцям нові плоди теж сподобалися. Але перші помідори були тут жовтого кольору і тому називалися «золотими яблуками». Помідори в Європі довгий час були тільки декоративними рослинами, їх розводили виключно заради яскравої пишної зелені та барвистих плодів. Ботаніки спочатку вважали їх неїстівними, пояснюючи це тим, що плоди цієї культури належать до сімейства пасльонових, до якого входять такі отруйні рослини, як тютюн, беладонна, блекота, дурман. Споживати у їжу помідори почали на початку ХVІІ ст. в Іспанії. Перший же рецепт страви з помідорів було опубліковано у кулінарній книзі у Неаполі в 1692 р. Італійці споживали томати з перцем, часником та олією. У той же час у Португалії та Богемії почали готувати помідорні соуси, які мали приємний кислуватий смак. В Україні помідори вперше з’явились наприкінці ХІХ ст. у Криму. Споживали їх так само, як і огірки, разом з оцтом та іспанським перцем. Пізніше вони поширилися територією країни та стали продуктом масового вжитку. У 2009 році монумент «Слава помідору!» Був перенесений на центральну площу Кам'янки-Дніпровської. Так жителі міста висловили подяку овочу-годувальнику, на вирощуванні якого спеціалізується весь район.